Українська митниця та ЄС: пріоритетні завдання

Однією з умов вступу України до Європейського Союзу є зміни у сфері митної сфери. Багато завдань вже було успішно виконано. Але для членства в ЄС цього ще недостатньо.

Експерти оцінили поточну ситуацію та виділили кілька найбільш пріоритетних завдань на найближчі кілька років. Саме про них і розповімо докладніше.

Пріоритетні завдання для української митниці

Варто визнати, що Україні вдалося досягти суттєвого прогресу у питанні євроінтеграції митної служби та чинного законодавства. Але очевидно, що цього замало. Як зазначає бізнес-аналітик Ігор Вісьтак у статті https://kurs.com.ua/novost/1114391-igor-jaroslavovich-vistak-tamozhnja-evropi-otkrita-dlja-ukrainskih-tovarov, для українських товарів двері до Європи вже відчинені. Але важливо враховувати значимість зворотного надходження товарів.

Україна після вступу до ЄС має стати воротами до Європи, яка відокремлюватиме Євросоюз від доброзичливих та не дуже сусідів. Звичайно, йдеться про Білорусь та Росію.

Є кілька пріоритетних напрямів, у яких має розвиватись українська митниця на даному етапі євроінтеграції.

• Зміни Митного кодексу. Звичайно, певні кроки в цьому напрямку вже зроблено на середину 2023 року. Але Митний кодекс України необхідно повністю перебудувати та адаптувати під вимоги Європейського союзу. Це стосується змін у нормативно-правовій базі. Тому роботи належить ще багато;
• Розвиток та удосконалення ІТ-систем. Це один із пріоритетних напрямків у покращенні митної служби на найближчі кілька років. Так Україні вдасться вийти на один рівень із країнами Європи;
• Розвиток NCTS. Йдеться про нову комп'ютеризовану транзитну систему. Так, Україна вже успішно підключила її до власної системи. Але тепер належить вносити необхідні зміни, зумовлені постійним розвитком та удосконаленням NCTS;
• Захист прав інтелектуальної власності. Також перед Україною ставлять завдання запровадити практику Європейського союзу щодо інтелектуальної власності;
• Активне використання AEO. Україна вже має діючу програму AEO. Але подальші кроки у розвитку – це підвищення рівня її використання відповідно до вимог ЄС.

Кроки серйозні, але здійсненні. На цьому наголошують не лише в нашому уряді, а й у Єврокомісії.